колисатися
КОЛИСАТИСЯ, колишуся, колишешся і рідко колисаюся, колисаєшся; наказ. сп. колишися; недок. Те саме, що колихатися. Веде Остап військо день - степом зеленим та безкраїм; степова трава колисається (Вовчок, І, 1955, 332); Вогонь горів живо, а по стінах колисалися предивні тіні (Коб., II, 1956, 140); Усе ширш розлягалась та роздавалась лука перед ними, усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро (Вовчок, І, 1955, 306); На колиску бильця З явора тесались. Щоб, немов на крильцях. Доня колисалась (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 99); * Образно. Приємно колисатися в такій надії, мов у гамаці (Фр., IV, 1950, 347).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колишуся | колишемося |
2 особа | колишешся | колишетеся |
3 особа | колишеться | колишуться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колисатимуся | колисатимемося |
2 особа | колисатимешся | колисатиметеся |
3 особа | колисатиметься | колисатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | колисався | колисалися |
Жіночий рід | колисалася | |
Середній рід | колисалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колишімося | |
2 особа | колишись | колишіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | колишучись | |
Минулий час | колисавшись |