колодій
КОЛОДІЙ, ю, ч. Густий клейкий розчин клітковини на ефірі та спирті, при випаровуванні яких утворюється тонка прозора плівка; використовується в медицині, фотографуванні і т. ін. При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості.. необхідно ці місця до початку роботи знезаразити, при потребі перев'язати або заклеїти ваткою, змоченою колодієм (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 23).
КОЛОДІЙ1, я, ч., діал. Великий ніж з дерев'яною колодкою; колодач. Ся поясина з ножем колодієм у піхві була єдиним скарбом і маєтком Остаповим... (Барв. Опов.., 1902, 22).
КОЛОДІЙ2, я, ч., діал. Колісник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колодій | колодії |
Родовий | колодія | колодіїв |
Давальний | колодієві, колодію | колодіям |
Знахідний | колодія | колодіїв |
Орудний | колодієм | колодіями |
Місцевий | на/у колодії | на/у колодіях |
Кличний | колодію | колодії |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колодій | колодії |
Родовий | колодію | колодіїв |
Давальний | колодієві, колодію | колодіям |
Знахідний | колодій | колодії |
Орудний | колодієм | колодіями |
Місцевий | на/у колодії | на/у колодіях |
Кличний | колодію | колодії |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колодій | колодії |
Родовий | колодія | колодіїв |
Давальний | колодієві, колодію | колодіям |
Знахідний | колодій | колодії |
Орудний | колодієм | колодіями |
Місцевий | на/у колодії | на/у колодіях |
Кличний | колодію | колодії |