колонізований
КОЛОНІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до колонізувати. На півдні, на Волконському півострові, колонізованому слов'янськими племенами в жорстокій боротьбі з Візантією, виник ряд південнослов'янських держав (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 356).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | колонізований | колонізована | колонізоване | колонізовані |
Родовий | колонізованого | колонізованої | колонізованого | колонізованих |
Давальний | колонізованому | колонізованій | колонізованому | колонізованим |
Знахідний | колонізований, колонізованого | колонізовану | колонізоване | колонізовані, колонізованих |
Орудний | колонізованим | колонізованою | колонізованим | колонізованими |
Місцевий | на/у колонізованому, колонізованім | на/у колонізованій | на/у колонізованому, колонізованім | на/у колонізованих |