колоїдний
КОЛОЇДНИЙ, а, е. Прикм. до колоїд. Денатурація білків обумовлює зміну їх колоїдного стану - коагуляції (Технол. пригот. їжі, 1957, 75).
^ Колоїдна хімія - розділ фізичної хімії, в якому вивчаються колоїди. Українські радянські вчені внесли значний вклад у колоїдну хімію (Вісник АН, 12, 1957, 35); Колоїдний розчин - проміжний стан між суспензією і розчином найдрібніших, але більших, ніж молекули, частинок в рідині. Колоїдні розчини займають проміжне місце за розміром частинок між справжніми розчинами і суспензіями (Хімія, 1956, 136).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | колоїдний | колоїдна | колоїдне | колоїдні |
Родовий | колоїдного | колоїдної | колоїдного | колоїдних |
Давальний | колоїдному | колоїдній | колоїдному | колоїдним |
Знахідний | колоїдний, колоїдного | колоїдну | колоїдне | колоїдні, колоїдних |
Орудний | колоїдним | колоїдною | колоїдним | колоїдними |
Місцевий | на/у колоїдному, колоїднім | на/у колоїдній | на/у колоїдному, колоїднім | на/у колоїдних |