колт
КОЛТ, -а, ч. Давньоруська жіноча прикраса 11 – 13-го ст. у вигляді порожнистої металевої підвіски, яка прикріплювалася до головного убору; особливо поширені колти були серед заможнього міського населення стародавньої Русі; мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої емалі, черні та грануляції досягло досконалості у Києві та Галичі; зображення на поверхні колтів відтворювали язичницькі мотиви, згодом – лики християнських святих.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колт | колти |
Родовий | колта | колтів |
Давальний | колтові, колту | колтам |
Знахідний | колт | колти |
Орудний | колтом | колтами |
Місцевий | на/у колті | на/у колтах |
Кличний | колте | колти |