колінкувати
КОЛІНКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Повзати на колінах (у 1 знач.). Коли вранці під повітку прийшов Трохим і почав колінкувати, каятись, ..Мотря заплакала ще гірше (Панч, В дорозі, 1959, 192); Може, він мав незвичайний вигляд, займався нечоловічою роботою - колінкуючи мив рядюгою підлогу (Речм., Весн. грози, 1961, 104).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колінкую | колінкуємо |
2 особа | колінкуєш | колінкуєте |
3 особа | колінкує | колінкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колінкуватиму | колінкуватимемо |
2 особа | колінкуватимеш | колінкуватимете |
3 особа | колінкуватиме | колінкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | колінкував | колінкували |
Жіночий рід | колінкувала | |
Середній рід | колінкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колінкуймо | |
2 особа | колінкуй | колінкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | колінкуючи | |
Минулий час | колінкувавши |