колір
КОЛІР, льору, ч. 1. Світловий тон чого-небудь; забарвлення. З шиї.. звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Л. Укр., III, 1952, 712); Оксані - радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір (Головко, І, 1957, 106); * Образно. Боротьба йде не тільки на макро-арені, де політичні кольори досить чітко визначені, а й на мікро-арені людських душ (Вітч., 4, 1964, 151).
2. перев. мн., перен. Виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва і т. ін. Громада розписувала темними кольорами панів (Мирний, І, 1949, 378).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колір | кольори |
Родовий | кольору | кольорів |
Давальний | кольорові, кольору | кольорам |
Знахідний | колір | кольори |
Орудний | кольором | кольорами |
Місцевий | на/у кольорі | на/у кольорах |
Кличний | кольоре | кольори |