комплімент
КОМПЛІМЕНТ, у, ч. Приємні, люб'язні слова; похвала, лестощі. Тут [на Капрі] всі зацікавилися українською літературою, дякуючи перекладам моїх оповідань, і говорять мені компліменти (Коцюб., III, 1956, 405); Мені здавалось, що вона напрошується на компліменти, але тон у неї був щирий (Л. Укр., III, 1952, 605); Катрі приємно чути такі речі від Гриця, але вона вдає, що не любить компліментів (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 70).
Кидати (сипати і т. ін. ) компліменти - говорити кому-небудь компліменти. Бонковський сипав компліменти, жартував (Н.-Лев., III, 1956, 59).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комплімент | компліменти |
Родовий | компліменту | компліментів |
Давальний | компліментові, компліменту | компліментам |
Знахідний | комплімент | компліменти |
Орудний | компліментом | компліментами |
Місцевий | на/у компліменті | на/у компліментах |
Кличний | компліменте | компліменти |