компроміс
КОМПРОМІС, у, ч. Згода з ким-небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети. Лібералізм держиться тільки компромісами з різнорідними, ворожими собі силами (Фр., XVI, 1955, 31); - Я пропоную вам компроміс: я відкриваю вам вільний вихід з маєтку й зобов'язуюся не переслідувати вас, а ви... ви за це даруєте мені життя... (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 104); В ідейній боротьбі для марксистів немає й не може бути ніяких компромісів, примирення принципів, згладжування докорінної протилежності між буржуазною й соціалістичною ідеологіями (Ком. Укр., 5, 1960, 41).
@ Іти (піти) на компроміс - поступатися чимось заради досягнення мети. Він не пам'ятав такого випадку, щоб коли-небудь йшов на компроміс із власною совістю (Збан., Переджнив'я, 1955, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | компроміс | компроміси |
Родовий | компромісу | компромісів |
Давальний | компромісові, компромісу | компромісам |
Знахідний | компроміс | компроміси |
Орудний | компромісом | компромісами |
Місцевий | на/у компромісі | на/у компромісах |
Кличний | компромісе | компроміси |