комунальник
КОМУНАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто працює в комунальному господарстві. Квітникове господарство, що його.. збудували комунальники під Херсоном, своєрідне й поки що найбільше на Україні (Рад. Укр., 8.11 1968, 4); Профспілка комунальників.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комунальник | комунальники |
Родовий | комунальника | комунальників |
Давальний | комунальникові, комунальнику | комунальникам |
Знахідний | комунальника | комунальників |
Орудний | комунальником | комунальниками |
Місцевий | на/у комунальнику, комунальникові | на/у комунальниках |
Кличний | комунальнику | комунальники |