комунікація
КОМУНІКАЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (Фр., IV, 1950, 279); Водні комунікації.
Вузол комунікацій - місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо.
2. лінгв., рідко. Те саме, що спілкування; зв'язок. Речення як засіб комунікації.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комунікація | комунікації |
Родовий | комунікації | комунікацій |
Давальний | комунікації | комунікаціям |
Знахідний | комунікацію | комунікації |
Орудний | комунікацією | комунікаціями |
Місцевий | на/у комунікації | на/у комунікаціях |
Кличний | комунікаціє | комунікації |