комутативний
КОМУТАТИВНИЙ, -а, -е. Прикм. до комутативність. ** Комутативний договір: в теорії цивільного права – назва договору, взаємні представлення сторін за яким відомі у момент його укладення. Комутативний закон – математичний закон, що виражає незмінність суми або добутку від перестановки доданків або співмножників.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | комутативний | комутативна | комутативне | комутативні |
Родовий | комутативного | комутативної | комутативного | комутативних |
Давальний | комутативному | комутативній | комутативному | комутативним |
Знахідний | комутативний, комутативного | комутативну | комутативне | комутативні, комутативних |
Орудний | комутативним | комутативною | комутативним | комутативними |
Місцевий | на/у комутативному, комутативнім | на/у комутативній | на/у комутативному, комутативнім | на/у комутативних |