кондукторка
КОНДУКТОРКА, и, ж. Жін. до кондуктор 1. У вагоні.. головний інженер знайшов.. кондукторку Катерину (Сенч., Опов., 1959, 150); - Центральна! - оголосила кондукторка. Дмитро вийшов з вагона (Автом., Щастя.., 1959, 173).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кондукторка | кондукторки |
Родовий | кондукторки | кондукторок |
Давальний | кондукторці | кондукторкам |
Знахідний | кондукторку | кондукторок |
Орудний | кондукторкою | кондукторками |
Місцевий | на/у кондукторці | на/у кондукторках |
Кличний | кондукторко | кондукторки |