контокорент
КОНТОКОРЕНТ, у, ч., фін. У капіталістичних країнах - єдиний рахунок, який відкривають установи банку своїм постійним клієнтам для взаємного розрахунку. Банк позбавлений змоги відкрити окремий контокорент офіціального агентства (Кулик, Записки консула, 1958, 197).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контокорент | контокоренти |
Родовий | контокоренту | контокорентів |
Давальний | контокорентові, контокоренту | контокорентам |
Знахідний | контокорент | контокоренти |
Орудний | контокорентом | контокорентами |
Місцевий | на/у контокоренті | на/у контокорентах |
Кличний | контокоренте | контокоренти |