контррозвідниця
КОНТРРОЗВІДНИЦЯ, і, ж. Жін. до контррозвідник. Вона солдат своєї армії, вона її контррозвідниця (Мик., II, 1957, 295).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контррозвідниця | контррозвідниці |
Родовий | контррозвідниці | контррозвідниць |
Давальний | контррозвідниці | контррозвідницям |
Знахідний | контррозвідницю | контррозвідниць |
Орудний | контррозвідницею | контррозвідницями |
Місцевий | на/у контррозвідниці | на/у контррозвідницях |
Кличний | контррозвіднице | контррозвідниці |