конформізм
КОНФОРМІЗМ, у, ч. Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами. Справжній колектив виховує свідому солідарність особи з своїми цілями та ідеалами на відміну від конформізму - пристосування заради того, щоб не залишитися в ізоляції, не нажити неприємностей (Знання.., 10, 1973, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | конформізм | конформізми |
Родовий | конформізму | конформізмів |
Давальний | конформізмові, конформізму | конформізмам |
Знахідний | конформізм | конформізми |
Орудний | конформізмом | конформізмами |
Місцевий | на/у конформізмі | на/у конформізмах |
Кличний | конформізме | конформізми |