коньяк
КОНЬЯК, у, ч. Міцний алкогольний напій, який виготовляють із виноградних вин, переганяючи їх і тривалий час витримуючи в дубових діжках. Він сам поставив на стіл.. коньяк (Коцюб., II, 1955, 136); Через хвилину Чиж сидів у кабінеті і просив чарку коньяку або чаю, бо й замерз, і намучився (Сміл., Сад, 1952, 208).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коньяк | коньяки |
Родовий | коньяку | коньяків |
Давальний | коньякові, коньяку | коньякам |
Знахідний | коньяк | коньяки |
Орудний | коньяком | коньяками |
Місцевий | на/у коньяку | на/у коньяках |
Кличний | коньяку | коньяки |