корегування
КОРЕГУВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. корегувати. Могли й навмисне залишити його [фашиста] для корегування вогню по наших вогневих точках (Підс., Віч-на-віч, 1962, 170); Серед чудової апаратури, встановленої на борту станції «Луна-9», особливе захоплення викликають ракети, призначені для корегування орбіти (Веч. Київ, 9.11 1966, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | корегування | корегування |
Родовий | корегування | корегувань |
Давальний | корегуванню | корегуванням |
Знахідний | корегування | корегування |
Орудний | корегуванням | корегуваннями |
Місцевий | на/у корегуванні | на/у корегуваннях |
Кличний | корегування | корегування |