коректа
КОРЕКТА, и, ж. 1. Відбиток друкарського набору для виправляння помилок. Прийшла інша робота для газети, потім треба було йти додому на обід, потім до друкарні по коректи (Фр., IV, 1950, 43); Сьогодні дістав звістку з редакції, що мені посилають сюди коректу (Коцюб., III, 1956, 398); З ранку до вечора він працював у себе за столом, читаючи, пишучи, правлячи коректи, редагуючи (Гжицький, Вел. надії, 1963, 273).
2. Те саме, що коректура 1. Всі видатки, які треба - мої, чи на коректу, чи на що слід (Л. Укр., V, 1956, 77); По вечері він [І. Франко].. робив коректу своєї збірки оповідань «В поті чола» (Стеф., II, 1953, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коректа | коректи |
Родовий | коректи | корект |
Давальний | коректі | коректам |
Знахідний | коректу | коректи |
Орудний | коректою | коректами |
Місцевий | на/у коректі | на/у коректах |
Кличний | коректо | коректи |