корчувач
КОРЧУВАЧ, а, ч. Машина для корчування; корчувальник. Дерева з корінням можна корчувати бульдозерами або спеціальними корчувачами-збирачами (Довідник сіль. будівельника, 1956, 132).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | корчувач | корчувачі |
Родовий | корчувача | корчувачів |
Давальний | корчувачеві, корчувачу | корчувачам |
Знахідний | корчувач | корчувачі |
Орудний | корчувачем | корчувачами |
Місцевий | на/у корчувачі, корчувачу, корчувачеві | на/у корчувачах |
Кличний | корчувачу | корчувачі |