красномовно
КРАСНОМОВНО. Присл. до красномовний. Ніна говорила переконливо й красномовно (Донч., V, 1957, 377); Павлюк з Дудником красномовно переглянулись (Кач., Вибр., 1953, 276); Змінюється пейзаж Черкащини.. Про це красномовно розповідає велична комсомольська будова (Цюпа, Україна.., 1960, 158).