кривдно
КРИВДНО, присудк. сл. Про відчуття кимось кривди, досади, жалю. - Я свого не подарую.. Для мене буде вже надто кривдно..,- говорив Мотуз (Н.-Лев., IV, 1956, 224); Бабі було так кривдно. Не дають молочка... (Коцюб., II, 1955, 272); [Ярослав:] Іриночко.. Було й тобі, напевно, часом кривдно. Терпів і я твої свавільства злі (Коч., П'єси, 1951, 87).