кунтуш
КУНТУШ, кунтуша, ч. Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI-XVIII ст. Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (Котл., І, 1952, 69); На другій стіні висів портрет якогось давнього Сухобруса в кунтуші, з прорізаними рукавами (Н.-Лев., І, 1956, 349); Юнак в кунтуші польського селянського строю підвівся з полика, щоб дати місце хворій жінці (Досв., Вибр., 1959, 174).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кунтуш | кунтуші |
Родовий | кунтуша | кунтушів |
Давальний | кунтушеві, кунтушу | кунтушам |
Знахідний | кунтуш | кунтуші |
Орудний | кунтушем | кунтушами |
Місцевий | на/у кунтуші, кунтушу, кунтушеві | на/у кунтушах |
Кличний | кунтушу | кунтуші |