купальник
КУПАЛЬНИК1, а, ч. Той, хто купається. Хтось на дорозі, але досить далеко від купальників, - кричав щосили: - Діти, геть із води (Фр., IV, 1950, 396); Великий став аж кипів від купальників. Багато їх було і на березі, і в купальнях (Минко, Вибр., 1952, 205).
КУПАЛЬНИК2, а, ч. Костюм для купання. Терезка помила посуд, взяла ковдру, купальник і пішла через городи на річку (Томч., Готель.., 1960, 253).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | купальник | купальники |
Родовий | купальника | купальників |
Давальний | купальникові, купальнику | купальникам |
Знахідний | купальник, купальника | купальники, купальників |
Орудний | купальником | купальниками |
Місцевий | на/у купальнику | на/у купальниках |
Кличний | купальнику | купальники |