курнути
КУРНУТИ1, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до курити1. [Панас Захарович:] Тепер і курнути можна. (Крутить з газети здоровенну цигарку й дивиться на Дніпро) (Баш, П'єси, 1958і, 113).
КУРНУТИ2, ну, неш, док., фам. Несподівано виїхати куди-небудь; втекти. Завтра ранісінько повстаємо і курнемо в село так, аж закуриться (Фр., II, 1950, 51).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курну | курнемо |
2 особа | курнеш | курнете |
3 особа | курне | курнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | курнув | курнули |
Жіночий рід | курнула | |
Середній рід | курнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курнімо | |
2 особа | курни | курніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | курнувши |