курсант
КУРСАНТ, а, ч. 1. Слухач курсів. То виспівували хлопці - високо ж та весело!.. Що, курсантів не впізнала! - Ми в Попівку, у село (Тич., І, 1957, 171); Поїду,- твердо сказала Катря.- А жити де? Там гуртожиток тільки для курсантів (Кучер, Трудна любов, 1960, 423).
2. Вихованець військового училища. Курсант школи прапорщиків Микола Щорс з головою поринає у навчання, вивчає способи водіння військ, взаємодію частин (Скл., Легенд, начдив, 1957, 18); * У порівн. У два ряди, мов військові курсанти під час святкового параду, вишикувалися молоді липи, тополі і клени (Автом., Щастя.., 1959, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | курсант | курсанти |
Родовий | курсанта | курсантів |
Давальний | курсантові, курсанту | курсантам |
Знахідний | курсанта | курсантів |
Орудний | курсантом | курсантами |
Місцевий | на/у курсанті, курсантові | на/у курсантах |
Кличний | курсанте | курсанти |