курсив
КУРСИВ, у, ч. 1. Друкарський похилий шрифт з начертанням літер, подібним до рукописного. Дотримуючись послідовно буквалізму, слово вечорниці в українському тексті теж виділили курсивом (Пит. перекл., 1957, 23).
Курсив мій (наш) - вказівка того (тих), хто цитує, що надруковані курсивом у цитаті слова виділені не в оригіналі.
2. Те саме, що скоропис. Був ще й третій тип письма - «скоропис», або курсив, що з відповідними змінами дійшов до наших днів (Рад. літ-во, 5, 1958, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | курсив | курсиви |
Родовий | курсиву | курсивів |
Давальний | курсивові, курсиву | курсивам |
Знахідний | курсив | курсиви |
Орудний | курсивом | курсивами |
Місцевий | на/у курсиві | на/у курсивах |
Кличний | курсиве | курсиви |