кущастий
КУЩАСТИЙ, а, е. 1. Те саме, що кущистий. Височіли буйні кущі жоржини, зарості якихось кущастих жовтих і фіолетових квітів (Сенч., На Бат. горі, 1960, 51).
2. перен. Який росте пучками (про волосся). Решта слів десь загубилась у кущастій сивій бороді старого (Л. Укр., III, 1952, 672); Очі глибоко заховалися під чорними кущастими бровами і дивляться насторожено, гостро (Собко, Нам спокій.., 1959, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кущастий | кущаста | кущасте | кущасті |
Родовий | кущастого | кущастої | кущастого | кущастих |
Давальний | кущастому | кущастій | кущастому | кущастим |
Знахідний | кущастий, кущастого | кущасту | кущасте | кущасті, кущастих |
Орудний | кущастим | кущастою | кущастим | кущастими |
Місцевий | на/у кущастому, кущастім | на/у кущастій | на/у кущастому, кущастім | на/у кущастих |