кілектор
КІЛЕКТОР, -а, ч., мор. Допоміжне судно з потужними вантажопідйомними пристроями (у носовій частині) для піднімання вантажів, затонулих якорів, розчищення фарватерів та виконання інших портових робіт; зазвичай однопалубне.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кілектор | кілектори |
Родовий | кілектора | кілекторів |
Давальний | кілекторові, кілектору | кілекторам |
Знахідний | кілектор | кілектори |
Орудний | кілектором | кілекторами |
Місцевий | на/у кілекторі | на/у кілекторах |
Кличний | кілекторе | кілектори |