ладувати
ЛАДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. 1. Лагодити (у 3 знач.). - Отче Ісидор, .. ладуй вечерю, гости їх [хлопців] (Фр., VIII, 1952, 212); // Налагоджувати. - Ми в себе ладуємо таке гоже життя, щоб усі трударі їли білі калачі (Чорн., Потік.., 1956, 292).
2. Вантажити (у 1 знач.). - Збереш ватагу добрих хлопців, а дівчата пристануть, то й дівчат, і гайда на колію, - ліс ладувати (Мур., Бук. повість, 1959, 22).
3. Заряджати (у 1 знач.). Матвій довбав діри, шахтар ладував їх динамітом і вистрілював (Ірчан, II, 1958, 261).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ладую | ладуємо |
2 особа | ладуєш | ладуєте |
3 особа | ладує | ладують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ладуватиму | ладуватимемо |
2 особа | ладуватимеш | ладуватимете |
3 особа | ладуватиме | ладуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ладував | ладували |
Жіночий рід | ладувала | |
Середній рід | ладувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ладуймо | |
2 особа | ладуй | ладуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ладуючи | |
Минулий час | ладувавши |