ласкавець
ЛАСКАВЕЦЬ1, вця, ч. 1. заст. Благодійник (у 1 знач.). Ляхистан ухиляється від сплати харчу і не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (Тулуб, Людолови, II, 1957, 461).
2. нар.-поет. Коханець. Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить; за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Весь світ сходить, та не найде такого ласкавця! (Чуб., V, 1874, 317); Театру злий законодавець І перемінливий ласкавець Найчарівливіших актрис, Почесний опікун куліс, Онєгін наш уже в театрі (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 18).
ЛАСКАВЕЦЬ2, вцю, ч. (Bupleurum L.). Трав'яниста, переважно лісова рослина родини зонтичних з блідо-рожевими квітками. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків, чорнобривців (Кв.-Осн., II, 1956, 94); На горбах, на моріжках, .. на схилах горбів зеленіли кущі ласкавцю (Мур., Бук. повість, 1959, 283).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ласкавець | ласкавці |
Родовий | ласкавця | ласкавців |
Давальний | ласкавцеві, ласкавцю | ласкавцям |
Знахідний | ласкавець | ласкавці |
Орудний | ласкавцем | ласкавцями |
Місцевий | на/у ласкавці | на/у ласкавцях |
Кличний | ласкавцю | ласкавці |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ласкавець | ласкавці |
Родовий | ласкавцю | ласкавців |
Давальний | ласкавцеві, ласкавцю | ласкавцям |
Знахідний | ласкавець | ласкавці |
Орудний | ласкавцем | ласкавцями |
Місцевий | на/у ласкавці | на/у ласкавцях |
Кличний | ласкавцю | ласкавці |