легітиміст
ЛЕГІТИМІСТ, а, ч. Монархіст, прихильник легітимізму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | легітиміст | легітимісти |
Родовий | легітиміста | легітимістів |
Давальний | легітимістові, легітимісту | легітимістам |
Знахідний | легітиміста | легітимістів |
Орудний | легітимістом | легітимістами |
Місцевий | на/у легітимісті, легітимістові | на/у легітимістах |
Кличний | легітимісте | легітимісти |