лисіти
ЛИСІТИ, ію, ієш, недок . 1. Ставати лисим (у 2 знач.). Голова його уже лисіла, де-не-де сідина пробивалася між рідким волоссям (Мирний, III, 1954, 160); Ясько давно помер. А я, сивий, ще й лисію... (Рильський, Поеми, 1957, 224)
2. Виднітися лисиною (у 2 знач.). Де-не-де темніли балки, лисіли оголені вітром горби (Коз., Вибр., 1947, 53).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лисію | лисіємо |
2 особа | лисієш | лисієте |
3 особа | лисіє | лисіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лисітиму | лисітимемо |
2 особа | лисітимеш | лисітимете |
3 особа | лисітиме | лисітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лисів | лисіли |
Жіночий рід | лисіла | |
Середній рід | лисіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лисіймо | |
2 особа | лисій | лисійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лисіючи | |
Минулий час | лисівши |