лицемірство
ЛИЦЕМІРСТВО, а, с. Невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям. [Д. Ж у а н: ] По-вашому, се легко - утопитись у тім бездоннім морі лицемірства, що зветься кодексом чеснот лицарських? (Л. Укр., III, 1952, 410); // Удавана сердечність, доброзичливість, якою приховують лихі наміри; нещирість. Вона вірила в ці співчуття.. Раптом виявляється, що все це - жалюгідне, бездушне лицемірство! (Руд., Вітер.., 1958, 393).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лицемірство | лицемірства |
Родовий | лицемірства | лицемірств |
Давальний | лицемірству | лицемірствам |
Знахідний | лицемірство | лицемірства |
Орудний | лицемірством | лицемірствами |
Місцевий | на/у лицемірстві | на/у лицемірствах |
Кличний | лицемірство | лицемірства |