лопотання
ЛОПОТАННЯ, я, с. , розм. Дія за знач. лопотати і звуки, утворювані цією дією. Те лопотання босих ніг, те відсапування розхвильованих грудей, невгаваюче бовкання дзвона, чад з диму, що розноситься вітром, - сповняють повітря несказанною тривогою (Коцюб., І, 1955, 121); Рясне лопотання крапель дощу; Чути лопотання качиних крил.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лопотання | лопотання |
Родовий | лопотання | лопотань |
Давальний | лопотанню | лопотанням |
Знахідний | лопотання | лопотання |
Орудний | лопотанням | лопотаннями |
Місцевий | на/у лопотанні | на/у лопотаннях |
Кличний | лопотання | лопотання |