льотчик-винищувач
ЛЬОТЧИК-ВИНИЩУВАЧ (~ а - ~ а), ч. Водій літака-винищувача. Особливо відзначився льотчик-винищувач капітан Орест Пряхін, що один збив блискавичною атакою два літаки (Коч., II, 1956, 413).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | льотчик-винищувач | льотчики-винищувачі |
Родовий | льотчика-винищувача | льотчиків-винищувачів |
Давальний | льотчикові-винищувачеві, льотчику-винищувачу | льотчикам-винищувачам |
Знахідний | льотчика-винищувача | льотчиків-винищувачів |
Орудний | льотчиком-винищувачем | льотчиками-винищувачами |
Місцевий | на/у льотчику-винищувачі | на/у льотчиках-винищувачах |
Кличний | льотчику-винищувачу | льотчики-винищувачі |