людяність
ЛЮДЯНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до людяний 1; людинолюбство, гуманізм. Звісно, люде освічені [пани]: про людяність знають уже і багаті, бідність не злить їх (Тесл., З книги життя, 1918, 171); [Ромодан:] Вас тепер тільки одні роки прикрашають, а не мудрість. Зазнайство, а не скромність. Бездушність, а не людяність (Корн., II, 1955, 345); Моральний кодекс - комуністичні заповіді найвищої людяності (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2); Пушкін був людиною у найвищому значенні цього слова, і його поезія - це передовсім людяність, той гуманізм, який наша країна несе всьому світові (Рильський, III, 1955, 179).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | людяність | людяності |
Родовий | людяності, людяности | людяностей |
Давальний | людяності | людяностям |
Знахідний | людяність | людяності |
Орудний | людяністю | людяностями |
Місцевий | на/у людяності | на/у людяностях |
Кличний | людяносте | людяності |