лілейний
ЛІЛЕЙНИЙ, а, е, заст., поет. 1. Прикм. до лілея.
2. Кольору лілеї; такий, як у лілеї. Вивела Трістана вона з одчаю тьми лілейними руками та спільними слізьми (Л. Укр., І, 1951, 410); Тадеуш згадував лілейний цвіт руки, Ключа й записочку, нечитану ще досі (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 113).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лілейний | лілейна | лілейне | лілейні |
Родовий | лілейного | лілейної | лілейного | лілейних |
Давальний | лілейному | лілейній | лілейному | лілейним |
Знахідний | лілейний, лілейного | лілейну | лілейне | лілейні, лілейних |
Орудний | лілейним | лілейною | лілейним | лілейними |
Місцевий | на/у лілейному, лілейнім | на/у лілейній | на/у лілейному, лілейнім | на/у лілейних |