лісопилка
ЛІСОПИЛКА, и, ж 1. розм . Те саме, що лісопильня. На підстілку худобі в колгоспі використовують торф, тирсу з лісопилки, деревне листя (Колг. Укр., 8, 1956, 23).
2. Машина для розпилювання лісу (у 2 знач.). На колгоспному подвір'ї то верескливо брала високу ноту, то хрипло деренчала лісопилка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 227).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лісопилка | лісопилки |
Родовий | лісопилки | лісопилок |
Давальний | лісопилці | лісопилкам |
Знахідний | лісопилку | лісопилки |
Орудний | лісопилкою | лісопилками |
Місцевий | на/у лісопилці | на/у лісопилках |
Кличний | лісопилко | лісопилки |