літераторка
ЛІТЕРАТОРКА, и, ж. Жін. до літератор. Але ж ти до безнадійності не літераторка! (Л. Укр., III, 1952, 689); Драгоманівський гурток ентузіастів української демократичної культури запалив у Ольги Петрівни [Пчілки] інтерес до етнографії й фольклору і спрямував її на тернистий шлях української літераторки (Вітч., 1, 1964, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | літераторка | літераторки |
Родовий | літераторки | літераторок |
Давальний | літераторці | літераторкам |
Знахідний | літераторку | літераторок |
Орудний | літераторкою | літераторками |
Місцевий | на/у літераторці | на/у літераторках |
Кличний | літераторко | літераторки |