м'яльник
М'ЯЛЬНИК, а, ч. Той, хто мне щось, займається розм'якшенням чогось.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | м'яльник | м'яльники |
Родовий | м'яльника | м'яльників |
Давальний | м'яльникові, м'яльнику | м'яльникам |
Знахідний | м'яльника | м'яльників |
Орудний | м'яльником | м'яльниками |
Місцевий | на/у м'яльнику, м'яльникові | на/у м'яльниках |
Кличний | м'яльнику | м'яльники |