мавпячий
МАВПЯЧИЙ, а, е. Прикм. до мавпа 1. Мавпячий сон дуже чуткий, при найменшому шарудінні вони прокидаються (Веч. Київ, 3 Х 1957, 4); Плодами [баобаба] ласують мавпи, і тому баобаб називають мавпячим деревом (Фіз. геогр., 5, 1956, 139); // Зробл., пошитий із хутра мавпи. В неї мавпяча шубка і гроші, І лискуча машина, і дача... (Біл., Зигзаг, 1956, 25); // Такий, як у мавпи (у 1 знач.). Це був той самий [офіцер], що приїжджав до літака, - в'юнкий, миршавенький, а маленьким мавпячим лицем (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 124).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мавпячий | мавпяча | мавпяче | мавпячі |
Родовий | мавпячого | мавпячої | мавпячого | мавпячих |
Давальний | мавпячому | мавпячій | мавпячому | мавпячим |
Знахідний | мавпячий, мавпячого | мавпячу | мавпяче | мавпячі, мавпячих |
Орудний | мавпячим | мавпячою | мавпячим | мавпячими |
Місцевий | на/у мавпячому, мавпячім | на/у мавпячій | на/у мавпячому, мавпячім | на/у мавпячих |