магістр
МАГІСТР, рідше магістер, тра, ч. 1. У дореволюційній Росії та деяких інших країнах - перший учений ступінь, що присуджувався після спеціального іспиту та захисту дисертації. Після блискучого захисту дисертації Надєждін дістав учений ступінь магістра фізики (Вісник АН, 5, 1949, 64); // Людина, що має такий ступінь. Він себе [зве] магістром фармації і хірургії, проте по ярмарках пускає хлопам кров і рве зуби (Фр., II, 1950, 376); До фабричок, які в Нашому називались "виробнями", майстерень.. щораз частіше заглядали інженери, всілякі магістри, агрономи, люди з дипломами учителів, питаючи будь-якої роботи (Вільде, Сестри.., 1958, 120).
2. У середні віки - голова духовного або рицарського ордену. Магістр Лівонського ордену зберіг тільки Курляндію вже як васал польського короля (Іст. СРСР, І, 1956, 134).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | магістр | магістри |
Родовий | магістра | магістрів |
Давальний | магістрові, магістру | магістрам |
Знахідний | магістра | магістрів |
Орудний | магістром | магістрами |
Місцевий | на/у магістрі, магістрові | на/у магістрах |
Кличний | магістре | магістри |