майдан
МАЙДАН, у, ч. 1. Велике незабудоване місце в селі або місті; площа. У Віфлеємі на майдані Зійшовся люд (Шевч., II, 1953, 314); Сіло сонце. На майдані Сяйні огнища горять І дівчата заквітчані З парубками гомонять (Щог., Поезії, 1958, 245); На майдані коло церкви революція іде (Тич., І, 1957, 56); За невеличким квітником посеред асфальтованого майдану.. високо вгору підвелися сірі масиви будинків (Досв., Вибр., 1959, 217); // Базарна площа. Колись бувало сильний чуженин [чужинець] Слов'ян-рабів виводив на майдани (Л. Укр., І, 1951, 107).
2. Те саме, що майданчик 2. Ніч була місячна, світла, вони зупинились на шкільному майдані біля турніка (Гончар, Тронка, 1963, 96).
Будівельний майдан - те саме, що Будівельний майданчик (див. майданчик). На будівельному майдані люди складали в штабелі звезене дерево (Ле, Право.., 1957, 293); Стартовий майдан - місце для запускання ракет. Ракета раптом здригнулась, хмарина густого білого диму затягнула бетон стартового майдану (Собко, Срібний корабель, 1961, 29).
3. діал . Лісова галявина. Зеленіє молода трава по майданах і берегах (Вас., І, 1959, 114).
4. діал. Смолярня.
5. архл. Стародавня могила, розкопана згори.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | майдан | майдани |
Родовий | майдану | майданів |
Давальний | майданові, майдану | майданам |
Знахідний | майдан | майдани |
Орудний | майданом | майданами |
Місцевий | на/у майдані | на/у майданах |
Кличний | майдане | майдани |