маком
МАКОМ, -а, ч. 1. Одне з понять в узбецькій і таджицькій професіональній музиці усної традиції; регіональний різновид макама. // Музичний лад у традиційній професіональній музиці таджиків та узбеків. 2. Музичний твір, заснований на ладах маком. 3. Сюїтний цикл із завершених музичних творів узбецької і таджицької класичної традиції, об'єднаних спільністю тонічної опори або звукоряду.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маком | макоми |
Родовий | макому | макомів |
Давальний | макомові, макому | макомам |
Знахідний | маком | макоми |
Орудний | макомом | макомами |
Місцевий | на/у макомі | на/у макомах |
Кличний | макоме | макоми |
мак
МАК, у, ч. 1. Трав'яниста рослина з довгим стеблом і великими квітками (переважно червоного кольору), що дає кулястий плід, наповнений дрібним насінням; вирощується як лікарська та олійна культура, а також як декоративна рослина. Красно в садочку!.. цвіте-процвітає мак повний, і сивий, і білий, і червоний; розкинувсь по землі синій ряст (Вовчок, І, 1955, 91); На сірій скелі мак цвіте, І вітер злий його гойдає (Олесь, Вибр., 1958, 98); Маки розгортали свої віночки (Стельмах, І, 1962, 573); // Квітка цієї рослини. Заквітчали голову дівочу Лілеями та тим рясним Червоним маком (Шевч., II, 1963, 357); - Купила оце чорнобривців та маку (Довж., І, 1958, 330); * У порівн. Маруся, вийшовши із кімнати, засоромилась - .. почервоніла, що твій мак (Кв.-Осн., II, 1956, 71); Підіймає гори Чорне море, а між ними - маком байдаки (Сос., І, 1957, 374).
^ Водяний мак (Nimphaea alba L.) - латаття. Крізь комиші блищали подекуди озерця. Водяний мак вигідно спочивав на них круглим листом, висував з води зелені збаночки (Коцюб., І, 1955, 361); Мак-видюк: Мак-самосій - мак, у якого насіння само висипається з маківки. [Лев:] Посієм коло хижки мак-видюк, терлич посадимо коло порога, та й не приступиться ніяка сила... (Л. Укр., III, 1952, 194).
2. Насіння цієї рослини. Навчить горе з маком калачі їсти (Номис, 1864, № 9773); Ой смачні, Ой смачні Бублики у Тані: Медяні, Запашні, з маком, ще й рум'яні! (Бойко, Ростіть.., 1959, 66); * Образно. Як осиковим кіллям отих упирів, так хотять забуттям вас прибити, обсіваються маком дрібниць, марних слів, аби ви не могли доступити (Л. Укр., І, 1951, 247); * У порівн. Живо обзиравсь [коваль], мов маком, прудко сипав все словами, часом на слові ніби запинавсь (Фр., XIII, 1954, 56).
@ Бідний, як мак начетверо - дуже бідний. Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 42); Вискочити (висунутися) як козак (як голий) з маку - те саме, що Вискочити як Пилип з конопель (див. вискакувати); Дулю [з маком] дати (показати, піднести і т. ін.) див. дуля; з медом та маком промовити (сказати і т. ін.) - облесливо сказати. - І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? - промовила вона аж з медом та маком (Н.-Лев., II, 1956, 12); Наїстися маку - здуріти, очманіти; Не з маком - важко, погано. Вони [люди] так і кажуть: - Ну, що, пане капітане, не з маком було? (Мик., II, 1957, 305); Сісти маком: а) потрапити в біду, опинитися в скрутному становищі. Поки ми ще мали речі - вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало - сіли маком (Гжицький, Вел. надії, 1963, 22); б) зазнати поразки, невдачі. - Коли головний інженер мириться з тим, що ми завтра сядемо маком, то я з цим миритися не хочу й не можу (Шовк., Інженери, 1935, 127); Спати (заснути), як після маку - дуже міцно спати. Переживши наліт, всі.. заснули, як після маку (Мур., Жила.. вдова, 1960, 24); Тихо (тиша), хоч мак (маком) сій: а) дуже тихо. У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Мирний, III, 1954, 182); б) безвітряно. Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Мушк., Чорний хліб, 1960, 24); Утерти (дати) маку кому; Стерти на мак кого - побити когось; провчити. Остап тремтів з досади, що не має сили побити цигана. "Я б тобі утер маку, - думав він, - коли б москаль не виточив з мене крові" (Коцюб., І, 1955, 374); Йде Горобчик і ридає. Наш Рябко його стрічає: - Хто тебе зобідив так? Я його зітру на мак! (Стельмах, Жито.., 1954, 216); Як [за гріш] маку - дуже багато, безліч. - Оце добре! - перехопив Лука, - твоя Марія і моя Марія! Тих Марій на світі - як за гріш маку!.. (Коцюб., І, 1955, 141); На вулиці дітвори, як маку... (Вишня, І, 1956, 398).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мак | маки |
Родовий | маку | маків |
Давальний | макові, маку | макам |
Знахідний | мак | маки |
Орудний | маком | маками |
Місцевий | на/у маці | на/у маках |
Кличний | маку | маки |