малодушний
МАЛОДУШНИЙ, а, е. Те саме, що боязкий 1; легкодухий. - Подумаєши, - сам зрозумієш, що вибраний мною спосіб - єдиний: показати самого себе перед Ольгою малодушним, несправедливим, мізерним боягузом (Кол., Терен.., 1959, 304); // Спричинений відсутністю мужності. Хто боїться труднощів будівництва соціалізму, хто дає себе залякати ними, хто вдається в розпач або малодушну розгубленість, той не соціаліст (Ленін, 30, 1951, 469).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | малодушний | малодушна | малодушне | малодушні |
Родовий | малодушного | малодушної | малодушного | малодушних |
Давальний | малодушному | малодушній | малодушному | малодушним |
Знахідний | малодушний, малодушного | малодушну | малодушне | малодушні, малодушних |
Орудний | малодушним | малодушною | малодушним | малодушними |
Місцевий | на/у малодушному, малодушнім | на/у малодушній | на/у малодушному, малодушнім | на/у малодушних |