манкуртизм
МАНКУРТИЗМ, -у, ч. 1. Концепція, відповідно до якої людина, що втратила уявлення про добро і зло та історичну пам'ять свого народу, може вчинити проти нього тяжкі злочини. // Забування минулого, відмова від національних традицій, втрата моральних орієнтирів, цінностей. 2. Бездумно агресивна, гранично жорстока антинародна руйнівна діяльність манкуртів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | манкуртизм | манкуртизми |
Родовий | манкуртизму | манкуртизмів |
Давальний | манкуртизмові, манкуртизму | манкуртизмам |
Знахідний | манкуртизм | манкуртизми |
Орудний | манкуртизмом | манкуртизмами |
Місцевий | на/у манкуртизмі | на/у манкуртизмах |
Кличний | манкуртизме | манкуртизми |