мансарда
МАНСАРДА, и, ж. Житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною. Їхнім приміщенням була мансарда - низенька кімнатка на горищі, під самісіньким дахом (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 64); Дивовижне місто [Париж], на один поверх вище за всі інші бачені Михайлом міста, бо тут кожен будинок мав неодмінно мансарду (Загреб., Європа. Захід, 1961, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мансарда | мансарди |
Родовий | мансарди | мансард |
Давальний | мансарді | мансардам |
Знахідний | мансарду | мансарди |
Орудний | мансардою | мансардами |
Місцевий | на/у мансарді | на/у мансардах |
Кличний | мансардо | мансарди |