маніхейство
МАНІХЕЙСТВО, -а, с. 1. Доктрина, заснована перським метафізиком Мані (216 – 274 чи 277 рр.) на принципах дуалістичного знання (ідеального та матеріального); беручи своє коріння з гностицизму, воно вимагало від певного кола адептів найсуворішої врівноваженості, особливо стосовно харчування, статевого життя, фізичної праці. 2. Погляд на дійсність як на боротьбу двох протилежних начал – добра і зла, світла і темряви.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маніхейство | маніхейства |
Родовий | маніхейства | маніхейств |
Давальний | маніхейству | маніхействам |
Знахідний | маніхейство | маніхейства |
Орудний | маніхейством | маніхействами |
Місцевий | на/у маніхействі | на/у маніхействах |
Кличний | маніхейство | маніхейства |