маркувальник
МАРКУВАЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто займається маркуванням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маркувальник | маркувальники |
Родовий | маркувальника | маркувальників |
Давальний | маркувальникові, маркувальнику | маркувальникам |
Знахідний | маркувальника | маркувальників |
Орудний | маркувальником | маркувальниками |
Місцевий | на/у маркувальнику, маркувальникові | на/у маркувальниках |
Кличний | маркувальнику | маркувальники |